Античний стиль усім нам відомий чудовими пам’ятками Стародавньої Греції та Риму, унікальною архітектурою, скульптурою. До цих пір вони викликають у нас захоплення своєю неповторною й неперевершеною красою. Колізей, тріумфальні арки, колони, циліндричні склепіння, прекрасні скульптури знатних людей, богів, богинь, дивовижний художній розпис приваблюють своєю гармонійністю і для багатьох є взірцем для наслідування.
Період Античності в історії архітектури й мистецтва займає особливе місце, так як більш чіткої та виваженої архітектури, здається, не було ніколи, не дивлячись на безліч орнаментів, різних видів капітелей, ордерів і т.п..
На канонах саме античного мистецтва була сформована всім відома Вітрувіанська тріада: «Користь, міцність, краса».
Незважаючи на сучасну інтерпретацію, канонічний стиль був дуже суворим і чітким у своєму архітектурному прояві, але дуже легким і простим у кольоровому рішенні. Відомо, що гіпсові статуї, які ми, зазвичай, звикли бачити білими, спочатку були пофарбовані.
Інтер’єр у сучасному античному стилі виглядає досить ошатно й грайливо. Стіни прикрашені пілястрами та, якщо дозволяє площа приміщення, колонами або ж колонадами з грецькими чи римськими капітелями. Також дуже часто використовують ліпнину, гіпсовий орнамент, барельєф та інше. Як правило, усі ці прикраси залишаються білими, фактура матова, та в деяких випадках може бути й глянцевою. Кольори чітко не регламентуються, але, найчастіше, це яскраві синьо-зелені фарби, відтінки червоного (теракотового), золотого, жовтого, колір слонової кістки, чорний. Іноді в античних інтер’єрах використовують фрески й орнаменти з рослинними мотивами або ж просто грецький чи критський меандр, який символізує вічність.
Стеля можлива кесонна або оздоблена різноманітними гіпсовими прикрасами. У місці кріплення люстри до стелі, як правило, встановлюється розетка (від фр. rosette – «трояндочка» – орнаментальна прикраса круглої форми, яка має вигляд стилізованого зображення квітки, що розпустилася).
Підлога, відповідно до призначення приміщення, може бути дерев’яною, кам’яною, облицьованою плиткою.
Меблі в античному стилі прості, пропорційні й витончені. Крісла з високими прямими й трохи нахиленими спинками та бильцями, стільці з квадратними сидіннями на гнутих або Х-подібної форми ніжках, столи – круглі або чотирикутні з однією, чотирма або трьома ніжками. Матеріалом для виготовлення меблів може слугувати дерево, бронза чи мармур. Вони, як правило, прикрашені іонічними колонками, маленькими статуетками із золота чи слонової кістки.

Стилі. Арт-Деко
Арт-Деко – це еклектичний стиль. У дизайні інтер’єру цього стилю використовують велику кількість елементів класики: колони, пілястри, високі карнизи (іноді вони злегка позолочені або покриті перламутром). Арт-Деко, так як еклектичний стиль, також уміло поєднує в собі елементи інших стилів дизайну інтер’єру: модерну й орієнталізму (екзотики). Вдала комбінація стилів виражається переважно в кольорі й декорі, так як форму цей стиль вибрав однозначно класичну, хоча іноді в дизайні цих інтер’єрів для акцентування уваги навмисно спотворюється звична оку пропорція.
Стиль дизайну інтер’єру Арт-Деко своєрідний і складний у виконанні. Він занадто елегантний, але водночас може сміло межувати з вульгарністю, тому лише ідеальне відчуття стилю й бездоганний смак майстрів своєї справи допоможуть утілити в реальність інтер’єр, спроектований у цьому стилі.
Палітра кольорів, характерна для Арт-Деко: чорний, білий, сірий із додаванням відтінків коричневого, малинового або червоного. Зазвичай в оздобленні стін використовують метричне чергування контрастних кольорів матеріалу. Такий прийом в Арт-Деко називають “Sunburst” – імітація гри сонячного світла у відображенні глянцевих текстур. Інколи для такого дизайну інтер’єру підбирають колір металу: золото, хром, рідше – срібло чи мідь.
Для дизайну інтер’єрів у стилі Арт-Деко застосовують велику кількість матеріалів із глянцевою поверхнею. Підлога зазвичай чудово виглядає з полірованого каменю з геометричним малюнком або ж дерев’яна, що складається з окремих дощок, пофарбованих глянцевим лаком. У спальні на таку підлогу найчастіше кладуть натуральну або штучну світлу (чи з контрастним анімалістичним забарвленням) шкіру з густим ворсом. Велика площа стін закрита суцільними дзеркальними панелями.
Меблі мають просту геометричну форму, іноді з підциркульними заокругленнями. М’які меблі в таких інтер’єрах переважно класичні, оббиті оксамитом чи шкірою. Дуже часто панелі з такого ж матеріалу використовують для увиразнення стін за диваном, ліжком або телевізором.
Для дизайну інтер’єру в стилі Арт-Деко світло та освітлювальні прилади грають найважливішу роль. У центрі вітальні традиційно повинна висіти величезна кришталева або скляна люстра, усі виступи стелі підсвічуються за допомогою лед-стрічки, іноді навіть кольорової, виокремлюється величезна кількість точкових світильників для візуального розширення простору.
Також Арт-Деко спонукає до контрасту: на чорній площині можуть розташовуватися білі (або яскравого кольору, до прикладу, малинові) меблі із протилежною текстурою й фактурою, на тлі глянцевої стіни – темно-червоний оксамит.