Цей стиль зародився в Англії у 80-х роках ХХ століття. Його назва перекладається як «потертий шик».
Засновницею стилю вважають Рейчел Ешвелл, яка цінувала англійські традиції значно більше, ніж модний на той час мінімалізм, тому й скуповувала старі меблі, реставрувала їх і прикрашала ними своє житло. Згодом вона почала продавати відреставровані меблі – і, таким чином, це стало мега популярним.
Суть Шеббі-шику – штучно зістарені меблі або антикваріат. Це можуть бути як нові, так і старі меблі. Старі меблі реставрують, покривають їх у кілька шарів фарбою, залишаючи потертості. Також використовують багато м’яких меблів. Стільці, крісла або дивани можна декорувати чохлами або покривалами. З одного боку, це дуже практично для щоденного використання, а з іншого – створює атмосферу тепла та затишку.
Головні характеристики стилю:
- пастельні тони;
- на меблях місцями потертості;
- комоди зі стільницями;
- дзеркала в бронзових рамах;
- ковані люстри й підсвічники;
- на стінах або меблях – зображення трояндочок, пташок, янголят;
- ніжний текстиль;
- ажурні серветки, подушки, покривала;
- на стільцях і кріслах – чохли, інколи стільці з різьбленими спинками.
У декорі використовують прикраси в стилі декупаж, розписані дерев’яні скриньки або підноси, блюда для фруктів.
Для штор можна використовувати саморобні підв’язки.
Стиль Шеббі-шик у дизайні інтер’єру створює атмосферу тепла, затишку і своєрідної романтики.
