Цей стиль зародився в Англії у 80-х роках ХХ століття. Його назва перекладається як «потертий шик».

Засновницею стилю вважають Рейчел Ешвелл, яка цінувала англійські традиції значно більше, ніж модний на той час мінімалізм, тому й скуповувала старі меблі, реставрувала їх і прикрашала ними своє житло. Згодом вона почала продавати відреставровані меблі   і, таким чином, це стало мега популярним.

Суть Шеббі-шику штучно зістарені меблі або антикваріат. Це можуть бути як нові, так і старі меблі. Старі меблі реставрують, покривають їх у кілька шарів фарбою, залишаючи потертості. Також використовують багато м’яких меблів. Стільці, крісла або дивани можна декорувати чохлами або покривалами. З одного боку, це дуже практично для щоденного використання, а з іншого створює атмосферу тепла та затишку.

Головні характеристики стилю: 

  • пастельні тони;
  • на меблях місцями потертості;
  • комоди зі стільницями;
  • дзеркала в бронзових рамах;
  • ковані люстри й підсвічники;
  • на стінах або меблях зображення трояндочок, пташок, янголят;
  • ніжний текстиль;
  • ажурні серветки, подушки, покривала;
  •  на стільцях і кріслах  чохли, інколи стільці з різьбленими спинками.

У декорі використовують прикраси в стилі декупаж, розписані дерев’яні скриньки або підноси, блюда для фруктів.

Для штор можна використовувати саморобні підв’язки.

Стиль Шеббі-шик у дизайні інтер’єру створює атмосферу тепла, затишку і своєрідної романтики.