• Кв.м: 118
  • Рік: 2015
Опис

Стиль Кантрі як дизайнерський напрямок спочатку зародився в Англії. Поступово він поширився аж до Америки, потім у європейські країни. Своєрідність цього стилю полягає в тому, що в кожній культурі він має відмінні риси, оскільки формується під впливом місцевого клімату й з урахуванням національних традицій країни. 

Інтер’єр у стилі Кантрі це, як правило, ідилія простоти сільського життя з її неповторним затишком і близькістю до природи.

 Незважаючи на те, що історичні основи стилю були закладені в минулому столітті, Кантрі цілком може мати сучасний вигляд. Так, наприклад, за вікнами цього провінційного оазису видно досить урбаністичний пейзаж. Невелика столична квартира, за бажанням креативної подружньої пари замовників, перетворилася в заміський будинок з усіма звичними для нього атрибутами: активне використання природних екологічних матеріалів і увиразнення їх текстур, пастельна колірна гама, фальшбалки, споруджені на стелі, комфортні дивани й ліжка з купою строкатих подушок, журнальні столики й шафи, виконані з натурального дерева, дощата підлога, ковані люстри та бра і т.п.

Однак у проекті залишилося також місце, яке нагадує її мешканцям, що квартира все-таки розташована в центрі мегаполісу й не позбавлена ​​властивих їй зручностей цивілізації. Ця тенденція простежується в дзеркальних тумбах біля ліжка, хромованих змішувачах умивальників поруч зі стельовими світильниками, які імітують ковану мідь, у чітких лініях вбудованих стелажів і картинах, які зображують міський пейзаж. Так як стиль Кантрі не має канонічної форми й кольору, він поєднує в інтер’єрі характери та настрої жителів квартири: улюблений м’ятний колір дружини використаний практично в кожній кімнаті, але в різних його відтінках і з різними текстурами, що стало своєрідною родзинкою  дизайну інтер’єру. Цей колір можна знайти не тільки в суцільних колірних гамах гардин, але й у невеликих акцентах: у строкатому візерунку портьєр, у тоненькій смужці молдингу, використаного для оздоблення біокаміна, або в недбало залишеній декоративній подушці на дивані.

У цілому традиційна структура проекту цієї квартири не передбачала наявності передпокою, що дуже бентежило замовників. Ця проблема була вирішена шляхом спорудження невеликої перегородки з вбудованим біокаміном, яка візуально відокремила бажану функціональну зону, разом із тим, не зменшуючи площу вітальні. 

Також незвичним рішенням для невеликої квартири стала організація робочого кабінету. Дизайнер підійшов до вирішення цього непростого завдання досить творчо й неординарно, замкнувши цю функціональну зону в шафу з розсувними дверима. 

Отож, інтер’єр вийшов досить легким і не вимушеним, але грайливим у своєму колірному та стилістичному рішенні.